Строк позовної давності за рахунком-фактурою, виставленим комерсантом у Німеччині

У цій статті ми розглядаємо складнощі, пов’язані зі строком позовної давності за рахунками-фактурами, виставленими комерсантами в Німеччині. Ми аналізуємо основні положення законодавства, що передбачають трирічний строк позовної давності відповідно до розділу 195 Цивільного кодексу Німеччини (BGB), і розглядаємо конкретні випадки, коли різні обставини впливають на цей строк. Ми також розглядаємо ключову роль, яку відіграє приймання робіт комерсантом, і відмінності між призупиненням і продовженням строку позовної давності. Стаття призначена як для продавців, так і для клієнтів, щоб дати їм змогу краще зрозуміти правову базу, яка відіграє важливу роль під час роботи з торговими рахунками.

Вступ до строків позовної давності

Строк позовної давності за торговими рахунками – це важливий аспект управління договорами та претензіями, який часто недооцінюють. Строк позовної давності означає, що після закінчення встановленого законом періоду – зазвичай трьох років відповідно до розділу 195 Цивільного кодексу Німеччини (BGB) – не можна звертатися до суду з вимогою про оплату рахунку. Цей механізм покликаний захистити боржника від старих, потенційно забутих або непоправних претензій. Для продавців це означає швидке надсилання рахунків у встановлені законом терміни, щоб уникнути втрати претензій. З іншого боку, клієнти повинні усвідомлювати важливість своєчасної оплати рахунків, щоб уникнути додаткових витрат або юридичних ускладнень. Таким чином, строк позовної давності – це важливий аспект комерційних угод, що має значення як для клієнтів, так і для постачальників послуг.

Підстави для застосування строку позовної давності

Згідно з § 195 Цивільного кодексу Німеччини (BGB), строк позовної давності за комерційними рахунками становить три роки. Цей строк починає спливати не одразу після отримання рахунка, а тільки після закінчення календарного року, в якому було виставлено рахунок. Це означає, що якщо рахунок-фактуру було виставлено, наприклад, у листопаді 2023 року, то строк позовної давності розпочнеться лише 31 грудня 2023 року і, таким чином, триватиме до 31 грудня 2026 року. Тому дуже важливо, щоб торговельні компанії своєчасно виставляли свої рахунки-фактури і точно фіксували дату їх виставлення, щоб правильно визначити початок строку позовної давності. Своєю чергою, покупці мають знати дату виставлення рахунка, щоб оплатити його протягом строку позовної давності та уникнути штрафів за прострочення платежу або судових спорів.

Важливість акцепту

Прийняття роботи продавця є важливим моментом у договірних відносинах між продавцем і клієнтом та необхідною умовою для початку строку позовної давності за рахунками продавця. За законом замовник зобов’язаний прийняти роботу, якщо вона відповідає договору і не має істотних недоліків. Однак якщо замовник відмовляється прийняти роботу без поважних причин, після закінчення розумного строку набирає чинності мовчазне прийняття. Таке мовчазне прийняття роботи запускає строк позовної давності. Тому важливо, щоб трейдери точно документували процес приймання, щоб точно визначити початок строку позовної давності. З іншого боку, замовники не повинні затримувати приймання робіт або відмовлятися від нього без вагомих причин, оскільки це може призвести до юридичних ускладнень. На практиці чітка комунікація та документування процесу приймання обома сторонами є вкрай важливими, щоб уникнути непорозумінь і подальших спорів.

Особливі випадки та винятки

У деяких випадках строк позовної давності за комерційними рахунками може бути відтерміновано, особливо за наявності серйозних дефектів, які не дають змоги клієнту прийняти роботу у звичайному порядку. У таких випадках строк позовної давності обчислюється не з моменту виконання роботи, а тільки з моменту подальшого виконання роботи майстром і подальшого приймання роботи замовником. Це означає, що майстер повинен забезпечити усунення дефектів до того, як він зможе вимагати оплати. Це захищає замовника, оскільки гарантує, що йому не доведеться платити за неякісну роботу. Після усунення дефектів і прийняття роботи починає спливати трирічний строк позовної давності, встановлюючи новий термін для пред’явлення судових претензій і оплати для обох сторін.

Зупинення та продовження строку позовної давності

Важливо розрізняти зупинення та продовження строку позовної давності. Призупинення відбувається, коли протягом строку позовної давності відбуваються події, які не дають змоги використати весь трирічний строк. І навпаки, поновлення строку позовної давності призводить до того, що трирічний строк починає спливати заново, наприклад, коли боржник визнає своє зобов’язання щодо оплати.

Ключові моменти для торговельних компаній

Торгові компанії повинні стежити за тим, щоб рахунки виставлялися правильно і своєчасно. Несвоєчасне виставлення рахунків може мати юридичні наслідки і вплинути на закінчення строку позовної давності. Цікаво, що на фактичне виставлення рахунків не поширюється строк позовної давності, тому рахунки можуть бути виставлені заднім числом. Однак слід зазначити, що якщо рахунок виставлено із запізненням, то строк позовної давності за наданою послугою може вже розпочатися.

Строк позовної давності в міжнародному контексті

В Австрії на комерційні рахунки-фактури поширюються такі самі строки позовної давності, як і в Німеччині. Як правило, цей строк становить три роки з моменту прийняття клієнтом послуги.

Розуміння строків позовної давності дуже важливе як для продавців, так і для клієнтів. Це допомагає уникнути юридичних проблем і забезпечує прозорість комерційних угод.